Тривалий
час вони проводились «як у всіх». Після
іх закінчення батьківський комітет збирав кошти, а до мене вибудовувалася
черга мам:
«Як
там у нас? Я вже не знаю що робити: і била, і просила…»
«Розумієте,
аби все що Ви радите, я мала час робити. Я і так нічого не встигаю…»
«Тетяно
Іванівно, я не вчитель! В другу половину дня я теж працюю. Буває, до ночі. Тому й заглядаю у щоденник
раз на місяць. Він обутий, одягнений, не голодний. Які до мене питання?»
«Нам
піднятися зранку, це щось страшне. Трусить усю сім’ю. І все одно спізнюємося.»
З
одного боку усі люди дорослі і мають, як батьки, самі усвідомлювати свою
відповідальність. З іншого, як би я не «гримала» і не пояснювала, що без зусиль
з боку батьків дитина з тою, чи іншою проблемою не впорається, відчувала, що
була не до кінця почутою.
«Першою
ластівкою» була лекція про
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ саме батьків за все , що відбувається в житті дитини. На
допомогу прийшли 10 заповідей Януша
Корчака для батьків і маленьке відео. Закінчувала промову такими словами:
- Використовувати час можна по різному. Ви можете зараз вийти зі
школи і в черговий раз «набрати подругу», обговорюючи усе що почули , або
«вилити на дітей» увесь свій «не той»
настрій. В обох випадках помилитесь. Час витрачено - проблему не вирішено.
Важливо
говорити з дитиною. ЩОДНЯ. Чуйте її, викликайте на щиру розмову, домовляйтесь і
вирішуйте. Не бійтесь поділитись своїми переживаннями, турботами. Запитайте
поради, в решті решт. Ви колись це робили? Спробуйте!
Більшість
проблем поступово зникне, якщо ви разом вирішите долати їх, а в подальшому Ви
не забуватимете контролювати перебіг процесу. Так, це праця. Набридлива, важка
, методична.
І
ТІЛЬКИ ВАША. Нехай цей перегляд допоможе знайти невичерпні сили в середині
себе, які має кожна мама.
І
вірите, жодної мами «у черзі». Батьки пам’ятали ці збори. Деякі зізнавались, що
у важкі часи «пролистували» з пам’яті їх
для себе.
10 заповідей Януша Корчака для батьків
- Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
- Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та - третій, і це незворотний закон подяки.
- Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
- Не стався до її проблем звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - дитині життя важке не менше, аніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.
- Не принижуй!
- Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
- Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
- Дитина - це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ній творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.
- Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
- Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.
Немає коментарів:
Дописати коментар